@ambermol retweeted
Cpl. Daegan William-Tyeler Page was a 23-year-old U.S. Marine from Nebraska, who tragically lost his life on August 26, 2021, during the U.S. military's evacuation efforts at Hamid Karzai International Airport in Kabul, Afghanistan.
He was among 13 U.S. service members killed in a suic*de bombing at the Abbey Gate.
@ambermol retweeted
Його поховали заживо. А він в той час їв черв'яків в полоні - щоб вижити і розповісти, що з ним робили 22 місяці.
Коли батькам Владислава прийшла похоронка, він лежав обличчям у бетон на острові Зміїний і не міг відповісти на дзвінок мами.
Владислав, позивний "Бублік", - один із тих, хто першим зустрів ворога на Зміїному.
Тієї ночі їх підняли по тривозі. А о 10 ранку на горизонті з'явився корабель. А потім - крейсер "Москва".
На весь Чорноморський флот пролунало: "Я русский военный корабль, предлагаю сдаться". Його послали. І це почули всі.
А потім почалося пекло. Сушка рівняла з землею все, що було на острові. Музей, маяк, погранзаставу.
О пів на шосту вечора висадився російський спецназ. Їм запропонували здатися.
Казали: станете колаборантами - і все буде добре.
Ніхто не погодився. Ніхто.
Владислав лежав обличчям у бетон на пірсі, а поруч - телефон, і на ньому безперервно дзвонили мама, брат, тато.
Він попросив командира: дайте я мамі відповім, скажу, що живий. Той відкинув телефон ногою. А наступного дня батькам прийшла похоронка. На нього.
Їх завезли в Курськ, у палатки на морозі, де люди стояли на колінах по годині й відморожували кінцівки.
І принесли їжу: біла тарілка, прозора вода і одна соломинка буряка. Кажуть: це ваш український борщ.
Отак вони зрозуміли, що таке полон.
Далі - прогулянки, коли ти вибігаєш зігнутий буквою "Г", а на кожному кутку стоїть спецназівець із киянкою або собакою.
Не встиг - собака кусає. Низько не нагнувся - зносиш голову об залізний щиток. У хлопців були пробиті черепи.
Одяг давали на два-три розміри менше. Владислав тоді важив сто двадцять кілограмів - і йому дали штани, які налазили тільки на одну ногу. І били. Весь час били.
Одному хлопцю з Харківщини розрізали язик навпіл канцелярським ножем. Іншому відрізали пів вуха.
Комусь видавлювали очі - вони називали це "обійми". Підходили ззаду і вдавлювали пальцями очні яблука всередину. Крики були такі, що він досі не може забути.
А потім - 15 секунд на їжу. На 20 чоловік - один бачок. 15 секунд, щоб взяти хліб, двічі вкусити і запити водою. Хто не встиг - той не їв.
Владислав їв черв'яків. І не соромиться це казати. Бо черв'як - це білок, це енергія, щоб вижити.
Хлопці їли туалетний папір, макали його в суп і уявляли, що це чебурек.
А також ловили мишей. Одну пощадили - сіреньку, з білою лапкою, і назвали її Мікі Маусом. Потім її вбили вертухаї - розсипали яд.
До полону він важив 120 кілограмів. Вийшов - 60. Половина його залишилася там.
1 січня 2024 року сталося те, чого він чекав два роки. Відкрили кормушку. Спитали розмір одягу.
В нього почало калатати серце так, що він думав, воно зупиниться. Хлопці його тримали, бо його всього колотило.
Коли він почув "Слава Україні, хлопці, ви на рідній землі" - розплакався.
22 місяці. 679 днів.
У Сумах їм дали гречаний суп. Владислав з'їв три тарілки. І снікерс.
Він інвалід третьої групи. Закрита черепно-мозкова травма - йому більше десяти пляшок розбили об голову.
Камені в жовчному. Забої мозку, забиті позвонки, побиті пальці.
А поки він був у полоні, його рідні отримували кошти, які йому належали. 25 тисяч доларів.
І хтось узяв і забрав їх. Разом з бойовими медалями.
Батьки прийшли з роботи - а хата перебита, гроші й медалі зникли. Розслідування триває досі. Поліція каже, що доказів немає.
Зараз він живе в Одесі. Пройшов реабілітацію в Литві, потім у Друскінінкаї. У сімох людей з їхньої групи виявили ПТСР. У нього теж.
Він вступив у ветеранський рух. Допомагає хлопцям, які повертаються з полону.
Він вижив. І він розповів усе. Бо це має знати кожен.
@ambermol retweeted
בי נשבעתי, כל יום תופיע כאן תמונה של משפחת סימן טוב קדם זכרם לברכה,
הענף שנכרת בעץ המשפחתי שלי.
תמרי קדם בת דודתי,ג'ון בעלה, ארבל שחר ועומריקו המלאכים.
שהופקרו ונרצחו בניר עוז.
עד שממשלת המוות, מממנת החמאס, היהירה, המפקירה, המנותקת, המזופתת, המושחתת והאנטי ציונית תצא מחיינו.
@ambermol retweeted
I’m furious and heartbroken to see my country like this.
I could be prosecuted for this, but so be it. It needs to be said.
Our empathy is killing us. I stand with MY people, and they’re not my people.
Share this. We’ve had enough, and time is running out for France.
@ambermol retweeted
Utilizan a un animal vivo y lo encierran para promocionar un perfume.
Ocurrió en una tienda en Arabia Saudí.
Qué vergüenza.
@ambermol retweeted
היום לפני שנתיים נפל בקרב בצפון הרצועה סמל אלישי יונג ז"ל
אלישי שירת כלוחם שריון בגדוד 52, חטיבה 401, בן 19 בנופלו.
לנצח נזכור אותך גיבור!
יהי זכרו ברוך!
@ambermol retweeted
Yahel tenía apenas tres años cuando Hamás la secuestró el 7 de octubre de 2023. Estaba con sus padres, Adi y Tal, y su hermano Naveh, de ocho años, visitando a sus abuelos en el kibutz Be'eri.
Cuando los terroristas irrumpieron en la casa, la familia se refugió en una habitación protegida. Finalmente, ante el riesgo de que los atacantes utilizaran explosivos, salieron.
Su madre tuvo que arrebatársela a un terrorista
Adi Shoham relató posteriormente una escena estremecedora.
Vio a Yahel a unos veinte metros, en brazos de un terrorista. La pequeña reconoció a su mamá y estiró los brazos hacia ella.
Adi corrió a buscarla. El hombre se resistió a entregársela. Ambos tironearon de la niña mientras Adi gritaba desesperadamente que era su hija.
Finalmente consiguió recuperarla. Después encontró también a Naveh.
Después estuvieron secuestrados todos 50 días en Gaza
Yahel permaneció cautiva junto con su madre, su hermano y su abuela Shoshan Haran, mientras su padre estaba separado de ellos.
Fueron retenidos en un departamento. Según contó Adi, vivían bajo amenaza constante y debían hablar en voz baja.
Su madre explicó que pasó las 50 noches prácticamente sin dormir, convencida de que su responsabilidad era mantener vivos a sus hijos hasta regresar a casa.
La niña dejó de hablar normalmente
El 25 de noviembre de 2023, Yahel fue liberada.
Su abuelo Gilad Korngold contó que, durante aproximadamente una semana después de regresar a Israel, Yahel solamente hablaba en susurros.
Había aprendido a hablar bajito durante su cautiverio y le costaba abandonar ese comportamiento.
Su hermano Naveh tampoco quería hablar demasiado de lo que había vivido.
¿Y su papá?
Tal Shoham continuó secuestrado hasta el 22 de febrero de 2025, cuando fue liberado después de 505 días en Gaza.
Durante muchos meses, Yahel y Naveh preguntaban cuándo volvería su padre. Su madre contó que los niños veían regresar a otros papás, pero el suyo seguía ausente.
Una de las preguntas de Yahel era si tendría cinco, seis o siete años cuando finalmente volviera a verlo.
La familia pudo reunirse en febrero de 2025.
Ella fue secuestrada con tres años, liberada con cuatro y vio de nuevo a su papá cuando ya tenía cinco
❌CONTRA ESTOS PSICOPATAS LUCHAMOS❌
@ambermol retweeted
נפטר בוריס קוצ’ובייבסקי ז״ל.
רוב הישראלים לא מכירים את השם הזה. כולנו חייבים לו.
אביו של בוריס נרצח בבאבי יאר, ערב יום כיפורים 1941. יחד עם עוד 33,771 יהודי קייב.
ב-1968, בטקס זיכרון רשמי באתר הטבח בברית המועצות, אף אחד לא אמר את המילה ״יהודים״. בוריס, מהנדס רדיו בן שלושים, עלה לבמה בלי שהזמינו אותו. הוא אמר: הקורבנות היו יהודים. אי אפשר למחוק להם את הזהות.
אחר כך כתב מכתב גלוי לברז’נייב. ״אני יהודי. אני רוצה לחיות בישראל״. ככה, בפשטות. בברית המועצות.
פחות משבוע אחרי זה, הק.ג.ב. לקח אותו לבית חולים לחולי נפש. אחר כך משפט, ושלוש שנים במחנה עבודה.
הפנים שלו הופיעו על כרזות וסיכות בארצות הברית. הוא היה הפנים הראשונות של המאבק לשחרור יהודי ברית המועצות. בזכותו ובזכות אחרים כמוהו, הדלת נפתחה. עשרים שנה אחרי, עברנו בה מיליון איש. גם אני.
ב-1972 הוא עלה לישראל. עבד בתדיראן, גידל שלושה ילדים, חי בירושלים. בשקט. בלי להתהדר.
תודה, בוריס. על האומץ. על הדלת.
הלוויה תתקיים היום (שני) בשעה 14:00 בבית העלמין ירקון. המשפחה מבקשת שתבואו ללוות אותו בדרכו האחרונה. הוא ראוי לזה. יהי זכרו ברוך.
@ambermol retweeted
You don’t have to change the world overnight to change an animal’s life 💚 These 10 actions can help you stand up for those who need someone on their side. If you’re ready to make a difference: peta.vg/4946
@ambermol retweeted
‼️🔎REVEALED: An internal document belonging to Hamas detailing plans to plant explosive devices in areas of displaced persons camps in Gaza.
The document shows that Hamas' engineering department proposed planting explosive devices around displaced persons camps and detonating them as IDF troops approached, placing the civilian population in the camps at risk, in order to create panic as a smokescreen for the escape of its operatives.
This was part of Hamas’ preparations to protect its leadership and operatives, while endangering and exploiting the civilian population in the area, fully aware that these actions were likely to cause direct harm to civilians.
@ambermol retweeted
They call this ‘stunning’ 🤬It is bloody torture .. to get them unconscious with a beating heart to slit their throats and let them bleed out until their heart stops 👺Do you really think their suffering is ok for your #bacon and #pork ? #StopYourKillings #LiveVegan 🙏✌️📍Not only in #Australia .. all over the planet.
@ambermol retweeted
बंदरों के साथ ये सलूक देखकर मेरा तो सीना फट गया l इन बंदरों का दोष भले कुछ भी हो, लेकिन अपराधीयों जैसा ये व्यवहार बहुत बुरा लगा l
इन बंदरों के दोनों हाथों को पीछे बाँधकर इन्हें ले जाया जा रहा है l इन पर आतंक मचाने का आरोप है l क्यूंकि इस जगह के लोगों को लगता है कि बंदर उन्हें परेशान करते हैँ l
हम सभी प्रकृति के जीव है और सभी का इस प्रकृति पर समान हक़ है l लेकिन हम इंसानों ने इस सिद्धांत को अपने जूते की नोंक पर रखा है l बंदरों के साथ ये व्यवहार भी उसी कारण हैँ l
@ambermol retweeted
Another disturbing experiment at @UMNews: Jan Zimmermann addicted monkeys to cocaine, forced them through 60 days of withdrawal, then gave them the drug again. After all that suffering, the experiments produced no new insight into substance use disorders 💔 peta.vg/4942
@ambermol retweeted
The Helsinki Court of Appeal has cleared three men who raped a heavily intoxicated 17-year-old girl in a wooded area in Finland. The girl was so drunk that she had actually been taken to the hospital for intoxication just before the assault. The three men then raped her in the woods right outside the hospital.
Both the District Court and the Court of Appeal completely dismissed all charges and let the men walk free without any convictions.
Judges ruled that despite her severe intoxication, CCTV footage showed she was still legally capable of forming and expressing consent. The court decided that the men could have believed the teenager was agreeing to having sex, ultimately freeing them from all criminal responsibility. It is completely fucked up that a court thinks a teenager drunk enough to need a hospital is somehow sober enough to consent to three grown men. Being drunk does not mean consent. Not saying no does not mean consent. If someone is too intoxicated to care for themselves, they cannot give real consent, period.
