Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool) header
Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool) profile picture

Ukrainian professional actor, eurythmist, human design analyst & guide. Translator, teacher. Dad, partner, dog keeper. Pure generator, 2/4, vessel of love.

Joined January 2022
Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)Photo by Wonderfool 🇺🇦 (@Wonderfoooool)
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
13
17
1
1,172
17,150
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Not everything can be resolved through kindness which is why angels carry swords not flowers. - C. S. Lewis
15
113
7
679
32,314
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Боєць 11 Армійського корпусу розповів про те, як провів пів року на нулі
1
27
108
1,373
Він дві доби відкопував себе викруткою. А потім ще 71 добу тримав Вовчанськ - у оточенні, серед трупів і щурів. І вижив. Роман Водик, позивний "Мисливець", боєць 42-го ОМБ 57-ї бригади, лежав під трьома поверхами бетону без зв'язку. Над головою висів ворожий дрон - будь-який рух означав смерть. Його позиція - залишки п'ятиповерхівки у Вовчанську. Пряме влучання танка - і його з побратимом засипало. "Ми лежали до вечора. Нас атакували з двох сторін, побратима поранили. Потім нас травили газами. Щоб ви розуміли - щури зникли, миші зникли, а ми лишилися. Ми не рахували дні. Були такі моменти, що ми розуміли: ми там і лишимося". Потім - міномет і танк. Рація знищена. Подати знак, що вони живі, неможливо. І тоді Роман почав копати. Звичайною плоскою викруткою - розбираючи муровану стіну 50 на 50. Дві доби. Під завалами у два з половиною метри. Вони вибралися. Дісталися до запасних батарей, вийшли на зв'язок з командиром. А далі було ще одне завалення - несуча стіна з силікатної цегли, забої грудної клітини, ребер, ніг, контузія. Він думав, що його вже поламало. Але перше, що зробив, - допоміг тим, хто був тяжчий. А потім були 71 доба. У завалах зруйнованих будинків, у фактичному оточенні, посеред сміття, тіл, щурів і постійного страху з неба. Їжу й боєприпаси скидали дронами. Заміна позиції - смертельний ризик. Він у стрілецькому бою знищив 12 ворогів і поранив 15. Це найдовший його бойовий вихід за чотири роки в піхоті. А ще були голосові повідомлення від дружини, які передавали по рації. Її голос тримав його там. До війни він був професійним водієм у логістиці. Пішов у перші дні - разом із сином. Вдома на нього чекають троє дітей. "Ми боремося за свою країну, за свою землю, за кожний клаптик. За той навіть зруйнований будинок - але ми його тримаємо до останнього, тому що це наша земля". Він нагороджений нагрудним знаком 57-ї бригади "Народжені в боях". Але найбільша нагорода - те, що він живий і що про нього мають знати.
2
75
361
3,334
Він 28 днів копав тунель під носом у ворога. На знеболювальних. У трубі діаметром 1,3 метра. Темнота. Замкнений простір. Поряд вибухи і неможливо розігнутися. Саме так бійці 107-ї бригади ТрО з Буковини майже місяць рили підземний хід до російських позицій на Покровському напрямку. Командир відділення Ігор Нажига досі згадує кожен день у тій трубі. У червні 2024-го його батальйон виконував завдання поблизу Красногорівки. У полі після розриву був вхід до колишньої системи зрошення - металева труба діаметром 1,3 метра. Ділянка, на якій довелося працювати, - 800 метрів. Вхід - на підконтрольній Україні території, а виходи мали з'явитися просто біля ворожих позицій. Задум простий і божевільний водночас: прорити два тунелі на поверхню там, де окупанти їх не чекатимуть, і раптово з'явитися між двома ворожими позиціями. Робота мала тривати тиждень-два. Донецький ґрунт виявився настільки міцним, що розтягнулася на 28 днів. Копали саперними лопатами, згодом передали акумуляторний відбійний молоток. Ґрунт складали в мішки й заносили назад у трубу - щоб із поверхні не було видно жодних ознак роботи. Зрештою 60% труби заклали мішками, і між ними доводилося протискатися. Усередині - пил, іржа, гризуни. Кілька разів - змії. Спали на карематах уздовж стін. Удень на поверхню не виходили, щоб не викрити позицію перед дронами. "Спини нам давали такого життя, що капець. Медикиня передавала ампули, і ми самі собі кололи", - згадує Ігор. Ближче до кінця один із бійців пережив епілептичний напад. Першу допомогу надавали прямо там, у трубі. Але все обійшлося. А потім ворог скинув з дрона газову гранату на вхід до труби. Врятував протяг від уже пробитого додаткового виходу - вітер витягнув усе назовні. Встигли вдягнути протигази. Ніхто не постраждав. Але стало зрозуміло: ворог здогадався, що в трубі щось відбувається. Психологічно давило все: замкнений простір, розуміння, що втекти нікуди, і постійні обстріли над головою. Снаряди лягали поряд, а в трубі було видно, як колись "Град" пробивав метал без проблем. Хлопці трималися разом і говорили: ми зробимо, ми зможемо, спокійно все переживемо. І пережили. Завдання виконали. Підкопом згодом користувалися інші військові - і ворога вдалося застати зненацька. Але ціна... Багато хлопців, які були тоді з Ігорем у трубі, вже загинули. "Вони герої. Вони віддали своє життя за волю і майбутнє країни. Але ще багато хлопців живі, здорові - і певен, що ще повоюємо", - говорить Ігор. "28 днів у тій трубі я, напевно, не забуду ніколи". Слава нашим героям.
69
896
31
6,135
205,614
A devastating day for Ukraine. russian strikes on Dnipro, Chernihiv and Kremenchuk have killed 19 civilians, including two 15-year-old girls. Dozens more are injured. A railway station, residential buildings, innocent lives. This is russian terror. My deepest condolences to the families.
2
3
70
1,853
Українців вбивають чимдалі більше. Світу, переважно, байдуже.
3
22
216
2,040
Як завжди Трамп знову всіх надурив та кинув на гроші...
12
90
5
468
26,137
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Сьогодн довелося поїздити. Багато чого побачити. І от що я можу сказати: якби так було на всіх напрямках. Кацапські втрати і наші, це небо і земля. Ми маємо чим їх їбошити і ми їх їбошимо. Звісно, що це аналіз з поля бою лише мого підрозділу. Вірте в ЗСУ і допомогайте нам...
34
185
2
1,771
50,160
346 днів на «нулі» без ротації. 23 знищених окупанти на його ділянці оборони. Шестеро росіян, яких він особисто взяв у полон. А вдома сестра сім місяців не знала, чи він узагалі живий. Сергій Криніцький із Білогір’я на Хмельниччині до мобілізації працював будівельником і розводив кролів. Зростав із бабусею, допомагав по господарству, навчався на зварювальника. У 2024 році його мобілізували. Після підготовки Сергій став піхотинцем 24-ї бригади імені короля Данила й вирушив на Донеччину, в район Часового Яру. На фронті його знають за позивним «Сєронька». Перший вихід на позиції тривав три місяці. Потім було 12 днів перепочинку. 20 квітня 2025 року він знову вирушив на передову. І залишився там на 346 днів. Ротація була майже неможливою: підходи контролювали російські дрони. А залишити позицію означало поставити під загрозу сусідні рубежі. Росіяни постійно штурмували. Під час одного з боїв до українців наблизилися дев’ятеро окупантів. Двох Сергій знищив у ближньому бою, ще сімох — разом із побратимами. Загалом він очолив відбиття щонайменше шести ворожих штурмів. Їжу, воду й боєприпаси доставляли безпілотниками. Та частину з них ворог збивав. Іноді захисники по кілька діб залишалися без постачання. Поки Сергій тримав позицію під Часовим Яром, його сестра Аня намагалася дізнатися хоча б одне: чи живий брат. Сім місяців вона не чула його голосу. Телефонувала, шукала інформацію, зверталася по допомогу. Одного разу після звернення на гарячу лінію їй повідомили: Сергій живий! А на її прохання пообіцяли передати голосове повідомлення від нього. Після 346 днів оборони воїна нарешті вивели з позиції. Скористалися сприятливою погодою. Перед виходом Сергій знищив своє укриття, щоб ним не скористався ворог. 5 травня 2026 року йому присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Після лікування та відпочинку Сергій вирішив продовжити службу. Під час відпустки він побував у школі. Побачивши усміхнених дітей, не зміг стримати сліз. «Я не залізний, я плакав там. (…) Я зрозумів, що не даремно я там був, не даремно захищав нашу землю».
44
411
12
2,229
23,115
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
❤️‍🔥 Ukrainians at home and around the world took part in the annual National Unity Radio Dictation for Ukrainian Writing and Language Day. The 2026 text, "The Letter That Never Ends," was written by author and wounded Ukrainian combat veteran Artur Dron.
3
99
7
702
22,967
Він провів 10 днів у контактних боях, зачистив 12 ворожих бліндажів, отримав 5 поранень і 9 контузій. А потім його на плечах 5 км ніс бразилець, щоб врятувати від смерті. Андрій Іщенко, з позивним "Гром", виріс з піхоти - від командира відділення до заступника комбата. І коли на Куп'янському напрямку склалася критична ситуація, Гром не вагався. Він зрозумів, що якщо не піде сам - лінію оборони прорвуть. Разом із ним пішли перекладач Аліна та молодий лейтенант Назаренко, позивний "Карма". А ще - п'ять колумбійців. Щоб порозумітися з ними, Гром вигадав власну мову: "топі-топі" означало рухатися вперед, "аміго вампір" - команда ховатися від дрона. І вони розуміли його без жодного перекладача. Спочатку їх було 7. Зранку підтягнули ще 8 колумбійців - і 15 бійців пішли зачищати ліс по флангах. Гром ішов першим: бліндаж, граната, постріл - і далі. 8-9 бліндажів він зачистив особисто, заходячи в кожен першим зі своїм "калашом". Ввечері стався перший контактний бій. Троє окупантів вийшли прямо на позицію Грома. Гром дочекався, поки ворог підійде впритул, і відкрив вогонь. А потім забрав у загиблих радіостанцію, яка стала безцінною: він слухав ворожі переговори й знав кожен їхній крок. Суміжники, які мали їх замінити, не прийшли. І маленька група тримала позицію три доби сама. Двоє колумбійців загинули в зустрічному бою. Але ліс вони втримали. А потім бій, який Гром згадує з усмішкою. Назустріч їм вийшов окупант, головою вище. "Ви з якого батальйону?" - питає. "А ти з якого?" - "З третього, 122-ї, Камовський". - "А ми фантомівські". Поговорили про все й ні про що, розійшлися - а потім Гром розвернувся й дав чергу йому в потилицю. Карма додав ще п'ять патронів. Коли Гром отримав поранення - він не дозволив собі втратити свідомість. У телефоні було стільки важливої інформації про ворога, що він думав лише про одне: донести її своїм. Його виносили двоє бразильців. Сітрі ніс півтора кілометра, потім передав Мені - і той ніс українського офіцера на своєму хребті майже п'ять кілометрів до лісного медпункту. А третій, Едбор, прикривав їх від дронів і загинув - йому було 42, він стік кров'ю, не доїхавши до госпіталю. Гром досі не може говорити про це без болю: "Вони для мене стали братами. Я мало кого так називаю". Андрію Іщенку 31 рік. У нього п'ять поранень, три з них важкі, і дев'ять офіційних контузій. Але він не збирається зупинятися. Каже: "Я піхота. Піхота - це моє все. Я не хочу, щоб вони знову заходили в Харків. Я хочу їх вибивати. Я дав слово своїм загиблим хлопцям, що виживу - і я його стримаю". А поруч із ним - його побратим Карма, який теж отримав поранення, але встиг витягнути ще трьох своїх. Слава Герою. І слава тим, хто його виніс.
60
609
13
3,964
81,516
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Мова, яка вистояла крізь віки, заборони та війни. Мова, якою сьогодні звучать наказ «Вогонь!» та найтепліше «Я вдома». З Днем української писемності та мови! Бережімо її красу і міць. 🌿🦅
5
54
1
878
7,890
Збереження української мови - результат цілодобової праці Збройних Сил України. З днем української писемності та мови!
14
151
1
2,207
19,790
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
"There is no racism in Ukraine at all. There are a few idiots who might say stupid things, but there is no racism." - This is what foreigners who have visited Ukraine say.
13
30
1
332
9,384
Один з улюблених "побічних ефектів" волонтерства в лікарні - спілкування з такими різними і такими неймовірними людьми Слухаєш як людина вчиться ходити після двох місяців коми і жартує про це - і розумієш, що життя має сенс І хіба я маю право здаватися, якщо він не здався
3
1
94
907
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Потрапив у полон в 23, повернувся сьогодні і йому вже 28. Я досі щоразу просто отримую когнітивний розрив від усвідомлення, що в людей тупо забрали їхні роки життя. Кацапня – гній планети, який має виздихати.
2
318
3
5,364
33,724
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
1624 ДНІВ У ПОЛОНІ, А ГУМОР НЕ ЗНИК
72
649
8,084
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
"З нас там знущалися": морпіх, український захисник Маріуполя — розповів про пережите в полоні
4
27
1
118
1,585
Wonderfool 🇺🇦 retweeted
Змушували співати гімн РФ, навчали розбирати зброю та принижували за українську мову – з окупації врятували 25 дітей. 12-річна Ліна два роки переховувалася, щоб не ходити до російської школи. Зрештою окупанти змусили її навчатися там, а згодом вилучили в родини українські документи. 16-річну Ксенію примушували маршувати, розбирати зброю та виступати перед російськими військовими. А до 18-річної Євгенії на уроки приходили окупанти й агітували підлітків вступати до армії РФ. Тепер усі 25 дітей і підлітків у безпеці. Їм допомагають відновитися після пережитого. bukvy.org/z-okupatsiyi-vryat…
27
99
1,063