Цитати та вірші Ліни Василівни Костенко. (сторінку ведуть шанувальники творчості).

Ukraine
Joined June 2013
Я скорше дуба вріжу, ніж мене поставлять на коліна. #ЛінаКостенко
22
515
5
1,051
Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо «потім» може й не настати. #ЛінаКостенко
2
268
10
699
89 років сьогодні відзначає легендарна жінка, душа і совість українського народу, слова та рядки якої змушують нестримно колотати серця мільйонів. З Днем Народження, Ліно Василівна!
7
62
6
378
Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені. #ЛінаКостенко
4
75
1
274
Життя - як вокзал. Хтось приїжджає, хтось від'їжджає. Поцілунки і рани, клунки і чемодани, слова і фрази - все разом. #ЛінаКостенко
1
88
2
348
Вже рік старий за обрії пливе. Уже й Новий стоїть на виднокрузі. Хай у Новому буде все нове, - старі лиш вина, істини і друзі. #ЛінаКостенко
4
180
6
499
Снігурчик прилетів червоногрудий та й сніг клює. Біда його жене. О місяць грудень, добрий місяць грудень! У тебе в грудях серце крижане. #ЛінаКостенко
1
38
1
140
У кожної нації свої хвороби. У Росії - невиліковна. #ЛінаКостенко
2
236
9
540
Мова солов'їна, а тьохкають чортзна-що. #ЛінаКостенко.
73
3
327
Старі записнички не можна викидати. Там неповторні записи і дати. Там небуденні навіть наші будні. Там дивляться нам вслід забуті незабутні. #ЛінаКостенко
57
1
199
Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. #ЛінаКостенко
1
75
1
250
Людина така, яке її уявлення про щастя. #ЛінаКостенко
51
145
Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки. #ЛінаКостенко
71
1
211
Що в нас було? Любов і літо. Любов і літо без тривог. Оце і все. А взагалі-то не так і мало, як на двох. #ЛінаКостенко
2
57
3
248
Ось наші ночі серпень вижне, прокотить вересень громи, і вродить небо дивовижне скляними зорями зими! #ЛінаКостенко
20
81
Життя ішло, минуло той перон. Гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. #ЛінаКостенко
39
1
173
Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, Оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, Усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори. #ЛінаКостенко
3
147
3
348
Напитись голосу твого, Того закоханого струму, Тієї радості і суму, Чаклунства дивного того. Завмерти, слухати, не дихать, Зненацька думку перервать. Тієї паузі безвихідь Красивим жартом рятувать. #ЛінаКостенко
1
49
159
Слова натягувать, як луки, Щоб вчасно збити на льоту Нерозшифрованої муки Невідворотну німоту. Триматись вільно й незалежно, Перемовчати: хто кого. І так беззахисно й безмежно Чекати голосу твого. #ЛінаКостенко
1
31
99
На старих фотографіях всі молоді. На старих фотографіях мертві сміються. #ЛінаКостенко
51
203
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! #ЛінаКостенко
3
73
1
260
Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. #ЛінаКостенко
24
117