Pinned Tweet
Шановні пані та пани! Може комусь треба сайтік запіліть? Бо на зиму з'являється більше вільного часу, але набагато менше вільних грошів. Буде красиво, швидко, оптимізовано і оце от усе як ви любите. По ціні буде дешевше ніж ринок. Для волонтерки - по собівартості + приколи до чаю
Піздєц :
І саме в цю мить, господа, ви вказівним і безімянним пальцями намацуєте у неї подколєнну ямку і починаєте її лизати, весь час поднімаючись язиком все вище, вище і вище…
П’ятий голос. І так до самої сраки! Га-га-га-га!
Казка про рєпку, або Хулі не ясно? :
Розумієте. Мурзік Васильович, кал -дуже цікава штука. Ви помітили, то людина, коли посре, завжди оглядається, шоб побачити, скіки вона насрала і якої якості кал. Їй цікаво, а цікавість – це шлях в майбутнє.
Цікаві досліди:
Один їжачок за одну ніч з’їдає стільки народного добра, скільки важить сам. Тому їжачків треба знищувати. І тут нам у пригоді стає наша славна авіація. Один самольот за один день знищує стільки їжачків, скільки важить сам.
Діана :
У мене оцей друг Микола, шо оце прапором в спєцназі служить, ну їде він машиною по Африці, коли бачить, отакенний орьол сидить біля дороги і спить. Метра три завбільшки. Ну Микола вилазить з машини, бере монтіровку і його по жопі – хуяк!
Павлік Морозов. Епічна трагедія :
Пiонери! Душити жадних пiдарасiв
Будьте готовi!
Пiонери.
Завжди готовi!
Казка про рєпку, або Хулі не ясно? :
Розумієте. Мурзік Васильович, кал -дуже цікава штука. Ви помітили, то людина, коли посре, завжди оглядається, шоб побачити, скіки вона насрала і якої якості кал. Їй цікаво, а цікавість – це шлях в майбутнє.
Васiлiса Егоровна i мужичкi :
Та, то найобки єщо хуйня. Вот я чітав кнігу “Дєтство Геббельса” називається. От заїбісь книга. От ані как-то з Кальтебрунером знайшли бомбу і, от пацани, не іспугалісь, падлажилі учітєльніце в кабінєт.
Павлік Морозов. Епічна трагедія:
Шпигун нiмецький, шоб сказився ти!
Канарiс щас тобi не допоможе
Вiн в свiтлiм кабiнетi у гестапо
Зажав у дверях яйця комунiстiв
І сьорбає какао, прислухаясь
Із насолодою до їхнiх завивань.
Павлік Морозов. Епічна трагедія :
Я помiчав за вами
Уже давно цю пиздувату жаднiсть.
Невидимий за вами я ходив
З лiхтариком в кишенi
Моїх штанiв широких. Я сокиру
З собой носив, щоб нею запиздячить
Пацюкiв, що по коморам нишпорять.
Як раптом спинились ви, i вогник освiтив
Потворну вашу пику, хижi зуби
І слину, що катилася iз рота
На землю вогку. Я вас упiзнав.
І так менi зробилися противнi
Інстинкти вашi дикi, що ледь-ледь
Сокиру стримав я. Загавкав тут собака,
Раптово перший пiвень прокричав.
Гамлєт, або Феномен датського кацапізма :
Ви, батьку, там привидом вже зовсім заєбались. Шось пиздите таке, що не просцяти і за цілий тиждень. Я же вам сказав, що мститися не можу, бо всі люди–це браття на землі, окрім жидів,татар,масонів, негрів, білорусів, которих я ненавиджу.
Навіщо ж вам було родного брата, слабкішого за вас своїм здоров’ям, примушувать лизати вам мін’єта? От він і єбанувся, бідолашний, і це не дивно. Мати моя, бідна, ненавиділа вас, як я жидів. Мене ж, синка хорошого, любила і часто пестила. А я із нею грався у котика та білочку.
