Вкрай важливо, щоб навіть якщо ця структура залишиться у складі СБУ з точки зору фінансування, адміністрування та кадрів, вона все одно мала значну незалежність. Треба повністю усунути можливість політичного чи кримінального втручання в цю систему, а всіх, хто працює у царині перевірки персоналу, треба перевірити на найвищому рівні. Керівник такої управи (аґенції) має бути особою без жодної тіні підозри, призначеною шляхом відкритого конкурсу та затвердженою Верховною Радою. Будь-який навіть натяк на зв’язок з Рóсією чи іншою ворожою державою, корупцію, надмірні статки, розкішний спосіб життя, контакти з олігархами чи криміналом має бути підставою для автоматичного відсторонення такої особи від цієї посади. Джерело: censor.net/ua/blogs/3565003/… >>>

Довідка Radio Lemberg: У США, Великій Британії, Німеччині та Франції функції безпекового vetting’у (перевірки осіб на предмет доступу до секретної інформації чи ризиків для нацбезпеки) здійснюють спеціалізовані державні органи, часто в рамках або під наглядом розвідки, контррозвідки чи кадрових підрозділів. Ось основні з них:  🇺🇸 США Офіс директора національної розвідки (ODNI) / National Background Investigations Services (NBIS) Від 2019 року NBIS — це централізована система для перевірок співробітників федеральних агентств, військових, підрядників. •Реалізується через Defense Counterintelligence and Security Agency (DCSA), яка підпорядковується Міноборони. Види перевірок: Confidential, Secret, Top Secret, SCI (Sensitive Compartmented Information). FBI та CIA теж проводять власний vetting персоналу. 🇬🇧 Велика Британія United Kingdom Security Vetting (UKSV) — структурний підрозділ Cabinet Office (уряду). Відповідає за перевірку державних службовців, військових, працівників оборонної промисловости. Рівні перевірки: BPSS – базова перевірка (Baseline Personnel Security Standard) SC – Security Check DV – Developed Vetting (для найвищого рівня доступу) MI5 (контррозвідка) та GCHQ (кібербезпека) теж беруть участь у цих перевірках. 🇩🇪 Німеччина Bundesamt für Verfassungsschutz (BfV) — Федеральне відомство зі захисту конституції Основний контррозвідувальний орган, що здійснює перевірки осіб на предмет екстремізму, шпигунства, підривної діяльности. Sicherheitsüberprüfungsgesetz (SÜG) — закон, що регулює процедури vetting’у. Перевірки проводяться для держслужбовців, працівників оборонної галузі, поліції тощо. Існують також внутрішні служби безпеки (MAD, BND), які здійснюють перевірки в армії та зовнішній розвідці. 🇫🇷 Франція Direction de la Protection et de la Sécurité de la Défense (DPSD) Відповідає за безпекові перевірки у військовій галузі та оборонній промисловості. Direction générale de la sécurité intérieure (DGSI) — Генеральна дирекція внутрішньої безпеки Виконує контррозвідувальні функції, включаючи перевірки цивільних службовців на ризики шпигунства чи радикалізації. Commission du Secret de la Défense Nationale (CSDN) — контролює рівні допуску до інформації, що становить державну таємницю.

Типовий приклад абсурду — засекречення СБУ кількости автомобілів на балансі цієї установи. Адже якщо сам рівень секретности визначено без здорового глузду, то й рівні перевірки будуть безглуздими. Систему перевірки персоналу треба серйозно переосмислити і реформувати ще до того, коли можна буде всерйоз вести мову про вступ до НАТО. Перший крок — це ідентифікувати посади, які потребують найвищого рівня допуску, і чітко прописати, як проводиться перевірка осіб, які на них перебувають. Такі процедури нібито вже існують, але очевидно, що вони не виконуються системно — зокрема, щодо заступників міністра оборони чи високопосадовців у Збройних Силах, дехто з яких мають тісні зв’язки з урядовим апаратом Рóсії. Рівні безпеки та перевірки треба терміново узгодити зі стандартами НАТО. Ключовим є не сам рівень, а процедура, яка йому відповідає. Детальний опис чотирьох рівнів класифікації НАТО наведено у відповідному документі НАТО ACT. На найнижчому рівні всі держслужбовці в ключових міністерствах (зокрема оборони та внутрішніх справ, включно з прибиральниками), а також ключові працівники оборонної промисловости проходитимуть НЕГАТИВНУ ПЕРЕВІРКУ — тобто перевірку на відсутність проблем за даними поліції та податкових органів. Це надає їм періодичний доступ до інформації рівня «таємно» або еквівалентного йому. Якщо міністерства мають ліцензовані внутрішні органи безпеки, то цю функцію можна передати їм. Це особливо важливо для таких міністерств, як Міністерство оборони, з великою кількістю працівників і високою плинністю кадрів — і це дозволить СБУ зосередитися на перевірці безпеки вищих урядових рівнів. Але в самих міністерствах перевірку мають проводити лише професійно підготовлені та ліцензовані СБУ фахівці. ПОЗИТИВНУ ПЕРЕВІРКУ (positive vetting) треба здійснювати мінімум на трьох рівнях: •Регулярний допуск на рівні «таємно»: це охоплює всіх офіцерів ЗСУ від підполковника й вище, весь персонал спецслужб, усіх народних депутатів тощо. Втрата такого допуску означає втрату посади або переведення на іншу, без доступу до держтаємниці. •Регулярний допуск на рівні «цілком таємно»: більшість міністрів уряду, ключові державні службовці, керівники департаментів, члени відповідних комітетів парламенту. Знову ж таки, втрата такого допуску означає автоматичне усунення з посади. •Найвищий рівень допуску: Адміністрація Президента, очільники відомств, деякі міністри, голови комітетів, більшість дипломатів та керівники спецслужб. Для всіх рівнів треба передбачити розширені співбесіди з перевіркою біографії, фінансового стану, подорожей та контактів. Що вищий рівень — то жорсткішою та детальнішою має бути перевірка, з ретроспективою щонайменше 10 років як самої особи, так і діяльности її родини. Окрім наведених чотирьох рівнів перевірок, у Великій Британії також існує п’ята перевірка — АНТИТЕРОРИСТИЧНА ПЕРЕВІРКА (Counter Terrorist Check). Ця перевірка застосовується до осіб, які: •працюють поруч з особами, щодо яких є підвищений ризик теракту; •мають доступ до інформації або матеріалів, що можуть становити інтерес для терористів; •мають безконтрольний доступ до певних військових, цивільних, промислових чи комерційних об’єктів, які оцінюються як потенційні цілі терористичних атак. Ця п’ята перевірка має критичне значення для безпеки національної інфраструктури (наприклад, аеропортів), навіть якщо вона не передбачає доступу до «державної таємниці». >>>

НАЦІОНАЛЬНА УПРАВА З БЕЗПЕКОВОЇ ПЕРЕВІРКИ ПЕРСОНАЛУ @GlenGrant, Цензор.нет, 25.07.2025 Викриття Службою безпеки України російських шпигунів в НАБУ унагальнило потребу абсолютно нового підходу до кадрової безпекової перевірки (vetting) в державних органах України. В цій статті описано, як це можна зробити якнайкраще — відповідно до стандартів НАТО (адже ми орієнтуємося на найкращі практики, чи не так?). * Перевірка осіб для виконання важливих і секретних завдань — це, без перебільшення, одне з найважливіших завдань СБУ, і водночас одне з найгірше реалізованих. Зараз рівень перевірки персоналу виглядає геть випадковим, а кількість осіб, яким відмовлено в доступі чи яких усунуто з посад, жодним чином не відповідає проблемам країни, що перебуває у стані війни проти Рóсії. Наявність ефективної системи кадрової безпекової перевірки точно стане однією з ключових (якщо не головною) умов для вступу України до НАТО, а також — меншою мірою — до ЕС. НАТО має бути впевненим, що така система перевірки працює, а аґентів ФСБ та інших структур вичищено і з державних органів, і зі самої СБУ. Та наразі Україна в жодному разі не може стверджувати, що її очищено від ворожого рóсійського впливу. Така управа (аґенція) має бути максимально незалежною — і від самої СБУ, і від усіх інших силових структур, — якщо вона має виконувати свої функції ефективно та безпечно. Міжнародні радники рекомендують повністю вивести її за межі СБУ в окрему структуру. Завдання цієї управи (аґенції): 1.Визначення всіх посад в країні, які потребують національного (а також — НАТО та ЕС) допуску до державної таємниці: а) треба враховувати, що в країнах НАТО існують різні рівні перевірки залежно від обсягу доступу до секретної інформації; б) також має бути список посад у царині боротьби проти тероризму, які потребують перевірки. 2.Проведення перевірок (та повторних перевірок у відповідні терміни) на належному рівні для всіх осіб, які призначаються на посади, що передбачають допуск до держтаємниці. 3.Ведення реєстру ризиків безпеки персоналу (бази даних). 4.Забезпечення регулярної звітности щодо стану безпеки персоналу, який обіймає ключові посади. 5.Попередження та інформування відповідного державного керівництва в разі провалу перевірки або високої ймовірности її невдачі. 6.Взаємодія зі союзниками та міжнародними структурами щодо персоналу, який обіймає міжнародні посади або працює в Україні, а також обмін найкращими практиками перевірки. 7.Взаємодія з іншими управліннями СБУ, особливо з контррозвідкою, у царині перевірки персоналу. Кадрова безпекова перевірка (vetting) — це критично важливий елемент безпечної та стабільної роботи будь-якої влади. В Україні це завдання покладено на СБУ. Однак така інституційна підпорядкованість не вважається нормальною практикою в країнах НАТО. Так, у коментарі DCAF щодо версії V закону зазначено: “це є нетиповим — надавати СБУ такі широкі повноваження щодо перевірки осіб. Зазвичай ця функція виконується іншими міністерствами чи аґенціями” (DCAF Geneva, коментарі до матеріалів Комітету Верховної Ради України з питань оборони, аналіз проєкту закону «Про Службу безпеки України», листопад 2020, версія 5). Рекомендується створити окрему управу (аґенцію) для організації безпекової перевірки з наданням їй значної незалежности та відокремлености від основної структури СБУ. Парламент має розглянути варіант виведення цієї функції з СБУ в окрему незалежну аґенцію. В більшості урядових установ зараз існує підхід “все або нічого”, коли рівень секретности завищено майже всюди, тоді як у деяких критичних місцях — зокрема в Адміністрації Президента — він є недостатнім або взагалі відсутнім. >>>